скоритися

скоритися
[скори/тиес'а]
скоур'у/с'а, ско/риес':а, ско/риец':а, ско/р'ац':а; нак.и/с'а, скоур'і/ц':а

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "скоритися" в других словарях:

  • скоритися — див. скорятися …   Український тлумачний словник

  • скоритися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • зламувати — ую, уєш, недок., рідко, злама/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Згинаючи що небудь, надавлюючи на щось, відділяти, відламувати частини, шматки від чого небудь; розламувати. || Порушувати частково або повністю цілість кістки, кісток. || тільки док.… …   Український тлумачний словник

  • зломити — зломлю/, зло/миш; мн. зло/млять; док., перех. 1) Зігнувши або розбивши, відділити, відламати частини, шматки від чого небудь; зламати (у 1 знач.). || безос. || Порушити частково чи повністю цілість кістки, кісток. 2) перен., розм. Перемогти,… …   Український тлумачний словник

  • поскорятися — I я/ємося, я/єтеся, док. Скоритися кому , чому небудь (про всіх чи багатьох). II я/юся, я/єшся, недок., поскори/тися, рю/ся, ри/шся, док., діал. Поспішати, квапитися …   Український тлумачний словник

  • скорення — я, с. Дія за знач. скорити, скоритися, скоряти, скорятися …   Український тлумачний словник

  • підкорятися — підкоритися (кому бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх н. наказів), коритися, покорятися, покоритися, скорятися, скоритися, піддаватися, піддатися, слухати(ся) (кого), гнутися (перед ким), схилятися, схилитися (перед ким),… …   Словник синонімів української мови

  • поскорятися — 1 дієслово доконаного виду скоритися кому , чому небудь поскорятися 2 дієслово недоконаного виду поспішати, квапитися діал …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»